27 червня 2014

Технічна інспекція праці ФПУ на захисті трудових прав членів профспілок

imagesТільки за наявності відповідних кваліфікованих кадрів можна розраховувати на посилення впливу профспілок на стан умов і безпеку праці, ефективне застосування ними повноважень, прав передбачених законодавством про охорону праці, з метою належного захисту інтересів працівників у сфері трудових відносин.

Станом на 01.01.2014 в Україні працює 130 технічних інспекторів праці профспілок, в тому числі: 29 в апаратах профоб’єднань, 4 –  в апараті ФПУ і 97 - в галузевих профспілках.

Найбільша їх кількість у Донецькій області – 39.  В Луганській – 21, Дніпропетровській – 11, у м. Києві – 7 , а в таких областях як Вінницька, Житомирська, Закарпатська, Миколаївська, Одеська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Черкаська та Чернігівська - по одному технічному інспектору праці.

[ Детальніше... ]

Інформаційна записка «Ризики на ринку праці та шляхи їх мінімізації»

Зважаючи на гостру політичну та соціально-економічну ситуацію в країні, темпи зростання показників ринку праці в 2014 році дещо сповільнились, однак не є критичними.

            Рівень безробіття в Україні продовжує сягати 7,2 % і залишається нижчим, ніж у країнах Європейського Союзу, де він становив 11% (зокрема, в Греції та Іспанії, відповідно, по 27%, Хорватії та Кіпрі - 17%, Португалії – 16%, Словаччині – 14%, Ірландії та Болгарії – 13%).

            Однак за офіційною інформацією Мінсоцполітики у поточному році очікується зменшення чисельності зайнятих економічною діяльністю до 20,15 млн.осіб та зростання рівня безробіття населення у віці 15-70 років (за методологією МОП) до 8,2 %.

Рівень зайнятості у віці 15-70 років в 2013 році, порівняно з минулим роком зріс на 0,3 в.п. та досягнув 60,3 %.

[ Детальніше... ]

Взаємозв’язок конкурентоспроможності та продуктивності вітчизняного ринку праці

У системі індикаторів національної конкурентоспроможності продуктивність праці займає перше місце. Від рівня і динаміки продуктивності праці залежать рівень і якість життя громадян та соціально-економічний розвиток країни, формування її конкурентних переваг і позиція на світовому ринку, оскільки в результаті підвищення суспільної продуктивності праці підвищується кількість створених споживчих вартостей та оплата праці, знижуються витрати, чим створюються передумови для підвищення конкурентоспроможності.

Динаміка показників індексу конкурентоспроможності у 2006-2014 роках

 

Проглядається певна кореляція між рівнем продуктивності праці за країнами та рівнем доходу на душу населення. Так, перша десятка країн за рівнем продуктивності праці (США, Швейцарія, Гонконг, Швеція, Сінгапур, Норвегія, Канада, Об'єднані Арабські Емірати, Німеччина та Катар) за класифікацією IMD World Competitiveness Center (Світовий центр вивчення конкурентоспроможності) входить до перших 25 країн світу за рівнем доходу на душу населення за класифікацією Світового Банку. Такий аналіз дає підставу стверджувати, що одним з пріоритетів стратегії розвитку національної економіки має стати підвищення показника продуктивності праці.

Відповідно до сьогоденних реалій заробітна плата і продуктивність праці повинні рости синхронно. Якщо заробітна плата зростає з відставанням від продуктивності праці, то це веде до того, що на економіку може обрушитися криза надвиробництва і тоді на неї чекають великі потрясіння. Якщо ж зростання продуктивності праці випереджає темпи зростання заробітної плати, то це може призвести до інфляційних процесів.

Міжнародна організація праці визначає продуктивність праці як суму ВВП, поділену на кількість працюючих осіб.  МОП вважає, що ВВП – це основа оцінки динаміки виробництва і споживання продукції в країні, тому його збільшення або зниження показує зростання або падіння продуктивності праці в цілому по країні. З цим можна цілком погодитися і розрахувати за такою ж формулою продуктивність праці в Україні:

 

 

 

 

Продуктивність праці та заробітна плата в Україні у 2006-2013 рр. (на одного працюючого, за рік, у доларах США, у фактичних цінах)

 

Стандарти оплати праці в Україні залишаються невисокими порівняно з заробітною платою у країнах-сусідах. Середня заробітна плата у доларовому еквіваленті за 2013 рік становила: в Україні – 408 дол.США (у 2012 році 378,6), у Польщі – 1800 дол.США; Росії – 900 дол.США; Чеській Республіці – 1300 дол.США; Румунії – 579 дол.США. Частка заробітної плати в собівартості продукції складає 4-12 %, що як з економічної, так і з соціальної точки зору означає неефективне використання трудового потенціалу. Питома вага витрат на робочу силу в собівартості виробництва та оплати найманої праці робітників у ВВП також є низькою. У цілому частка оплати праці у ВВП в Україні становить 52 %, тоді як у країнах Європейського Союзу – в середньому 65 %.

 

Також, можна порівняти, як змінювались продуктивність праці та заробітна плата:

 

Як показує динаміка, останнім часом спостерігається розрив між зростанням заробітної плати та продуктивністю праці – заробітна плата зростає швидше продуктивності. До основних причин такої динаміки можна віднести значну частку тіньової економіки, катастрофічну застарілість матеріально-технічних засобів виробництва, відсутність доступних енергоресурсів, неефективно побудовані бізнес-процеси на вітчизняних підприємствах, бюрократія і адміністративні бар’єри з боку держави для економіки. Проте, це спостерігається не тільки в Україні, а й у розвинених країнах, де завжди дуже уважно відслідковували динаміку продуктивності праці і намагалися стримувати необґрунтоване зростання заробітної плати.

Загалом занизька продуктивність праці є ключовою проблемою українського ринку праці. Але ця проблема залишилась поза увагою також і експертів, і, що зовсім дивно, роботодавців. Певною мірою це пояснюється тим, що модернізація економіки, запровадження нових технологій, на необхідності чого найчастіше наголошували представники саме цих груп, має забезпечити і адекватне зростання продуктивності праці.

На сьогодні Україна за продуктивністю праці відстає від сусідніх країн на 28,8–70,6% (максимальне відставання від Чехії, мінімальне – від Казахстану). Відставання обумовлене переважно використанням застарілих технологій, але впливає і складність процесу звільнення найманих працівників. У багатьох випадках – головним чином, це стосується приватизованих в минулому державних підприємств – роботодавці все ще утримують зайву робочу силу. Значно більшу увагу в українському соціумі приділяють занизькій оплаті праці. І дійсно, заробітки українців значно поступаються сусіднім країнам: максимальний розрив – 1392 дол. на місяць, або 77,3% – із Польщею, мінімальний – 171 дол., або 29,5% – із Румунією.

Впродовж останніх років має місце тенденція до майже однакової питомої ваги заробітної плати і соціальної допомоги та інших одержаних поточних трансфертів у доходах населення. Так, у 2013 році питома вага заробітної плати у доходах населення склала 39,9 % замість гранично допустимої 65%, а соціальної допомоги та інших одержаних поточних трансфертів – 35,5 %. Отже, держава за рахунок підприємців доплачує від себе суттєві кошти, що впливає на ціни житлово-комунальних послуг, на податки і загалом створює конфлікт між найманими працівниками та роботодавцями. Держава при цьому лише здійснює перерозподіл коштів, отриманих від підприємницької діяльності. Такий підхід є демотивуючим фактором до високопродуктивної і якісної праці, що в свою чергу негативно впливає на конкурентоспроможність вітчизняної економіки. Тобто населення України все ще живе і за рахунок додаткових доходів, зокрема соціальної допомоги, і за рахунок заробітної плати. Звідси випливає висновок, що підвищення рівня оплати праці надасть можливість перерозподілити наявні фінансові ресурси.

Водночас, про низький розмір заробітної плати свідчить також і частка працюючих бідних в Україні – 21% у 2013 році (у розвинених країнах – 4 – 10 %). Бідність жодним чином не стимулює працівників до продуктивної праці, та є викликом, що загрожує соціальній стабільності у державі,.

Окрім прямих витрат у формі заробітної плати, іншими критеріями також є витрати на утримання працівників, зокрема, витрати на забезпечення працівників житлом, на професійне навчання, на культурно-побутове обслуговування тощо.

Низька вартість праці не стимулює роботодавців на поліпшення організації виробництва і праці, підвищення його технічного рівня, зокрема, впровадження нових технологій, підвищення рівня механізації та автоматизації виробничих процесів; розширення масштабів використання й удосконалення техніки і технології; краще використання сировини та матеріалів; удосконалення управління виробництвом і скорочення витрат на нього; впровадження наукової організації праці, виробництва і управління; поліпшення використання основних виробничих фондів.

Підвищення продуктивності праці та відповідно конкурентоспроможності підприємств є своєрідною компенсацією роботодавцям і державі підвищення ціни на трудові послуги. В свою чергу врівноваження і збалансування інтересів роботодавців та найманих працівників є запорукою соціальної, економічної і політичної злагоди в суспільстві.

Отож, оскільки продуктивність праці є глобальним «барометром» національної економіки, можна порівняти її динаміку з індексом конкурентоспроможності України:

 

Як бачимо, зміна продуктивності праці неминуче тягне за собою відповідні зміни у конкурентоспроможності національної економіки.

Проведений аналіз дає змогу зробити висновки, що заробітна плата, як основний мотивуючий фактор праці хоча і має значний вплив на продуктивність працівників, однак не є визначальним фактором. Федерація профспілок України вбачає підвищення продуктивності праці на вітчизняних підприємствах у масштабному оновлені основних засобів виробництва, модернізації інфраструктури економіки та здійсненні ефективного соціального діалогу.

Одним з головних напрямків реформ, здатних зробити вітчизняну економіку конкурентоздатною та продуктивною, є розвиток інфраструктури. Важливість розвитку, а в деяких регіонах і відновлення, інфраструктурного комплексу обумовлюється тим, що такі його складові, як житлово-комунальне господарство, будівництво транспортних шляхів, розвиток газотранспортних систем та альтернативних джерел енергії, належать до стратегічно важливих напрямків економічної діяльності держави і національної безпеки. Міжнародна практика дає змогу зробити висновок, що капіталовкладення в інфраструктурний розвиток забезпечують множинний ефект, який проявляється у якісніших та доступніших суспільних благах для населення, створенні нових робочих місць, у тому числі в суміжних галузях, заощадженні ресурсів, збереженні довкілля та упередженні екологічних і техногенних катастроф (аварій), зменшенні витрат води та зменшенні тарифів на житлово-комунальні послуги. Усе це є запорукою ефективної та продуктивної економіки.

Іншим дієвим засобом підвищення продуктивності має стати запровадження до національного законодавства, що регулює господарську діяльність, принципів виробничої демократії, як механізму упередження небезпек дестабілізації на виробничому і національному рівнях, створення умов згуртованості персоналу та стійкого розвитку підприємств.

Також, для пришвидшення зростання економіки в посткризовий період та суттєвого покращення показника продуктивності праці, необхідно ініціювати перед Урядом наступні заходи:

– встановлення економічно обґрунтованого рівня мінімальної заробітної плати, який забезпечував би відтворення трудового потенціалу працівника та включав сімейну та інвестиційну складові;

– подолання надмірної диференціації в оплаті праці шляхом розробки та запровадження галузевих стандартів оплати праці;

– ліквідація заборгованості з виплати заробітної плати та прийняття законопроектів щодо економічного захисту працівника у випадку затримки виплати належної йому заробітної плати та внаслідок неплатоспроможності роботодавця;

– прийняття закону „Про довгострокове прогнозування, стратегічне планування і національне програмування соціально-економічного розвитку”, який повинен сприяти створенню довгострокової системи планування і прогнозування;

– розробка довгострокового прогнозу розвитку видів діяльності; визначення основних макроекономічних пропорцій та темпів приросту ключових показників, в тому числі продуктивності праці на перспективу;

– ліквідація диспропорцій в структурі підготовки кадрів та потреб економіки в кваліфікованих працівниках;

– відновлення обліку продуктивності праці на макроекономічному та регіональному рівнях для оперативного реагування на її зміни, створення системи індикативного планування з включенням даного показника;

– застосування механізмів прямого і непрямого впливу на створення і впровадження нових технологій: імпорт техніки і технологій та збільшення видатків на науку і освіту;

– заохочення винахідницької та раціоналізаторської діяльності, створення структур передачі і трансферу технологій для комерціалізації винаходів як об’єкта права;

– ліквідація структурних диспропорцій в частині розподілення інвестицій в основний капітал за технологічними секторами та збільшення частки інвестиційних вкладень в основний капітал секторів з високим та середньо-високим рівнями технологічності, зокрема надання податкових пільг та гарантій для довгострокових інвестиційних вкладень та проектів;

– забезпечення перевищення темпів росту інвестицій в основний капітал над темпами росту ВВП країни;

– проведення структурної перебудови промисловості за допомогою стимулювання попиту на продукцію інвестиційного призначення;

– зменшення ресурсо- та енергоємності виробництва;

– збільшення частки високотехнологічної продукції кінцевого виробництва та продукції з більшим вмістом доданої вартості; розробка та впровадження механізму відшкодування машинобудівним підприємствам витрат на інноваційне оновлення товарної номенклатури, котра є якісно новою для ринку;

–   передбачення таких форм державної підтримки інноваційної діяльності, як: пільгові мита при імпорті інноваційних технологій та засобів виробництва, податковий кредит, державні гарантії, інноваційні гранти; для отримання державної допомоги передбачити фінансування інноваційної діяльності за рахунок власних коштів (створення інноваційного фонду за рахунок відрахувань з прибутку організації) як підтвердження інноваційної активності;

–   контроль пріоритетних напрямів технологічного розвитку, які в подальшому стануть інноваційними точками росту, розподілення ресурсів через державні банки;

– введення обов’язкового відрахування частки дивідендів на модернізацію основних фондів;

–   стимулювання виробничо-технологічної кооперації з країнами – світовими технологічними лідерами для адаптації економіки до технологічних змін у світовій економіці в сферах енергоефективності, біотехнологій, інформаційних технологій, що відображаються у масових виробництвах;

– формування територіально-виробничих структур, що мають власний експортний потенціал навколо вільних економічних зон та територій пріоритетного розвитку.

 

                                                                Департамент виробничої політики та

                                                                колективно-договірного регулювання

[ Детальніше... ]

Динаміка та стан виплати заробітної плати у травні 2014 року

Динаміка та стан виплати заробітної плати у травні 2014 року

 

Динаміка середньої заробітної плати

 

Динаміка заборгованості з виплати заробітної плати

Департамент виробничої політики

та колективно-договірного регулювання

[ Детальніше... ]

Розмір заробітної плати некваліфікованого працівника небюджетної сфери

Розмір заробітної плати некваліфікованого працівника небюджетної сфери

за повністю виконану норму часу в нормальних умовах праці

Місяць року

Мінімальна заробітна плата

Фактичний розмір прожиткового мінімуму

Розмір заробітної плати некваліфікованого працівника не бюджетної сфери за повністю виконану норму часу в нормальних умовах праці

Листопад 2010

907

1062

 

Грудень 2010

922

1062

 

Січень 2011

941

1104

1172

Лютий 2011

941

1121

1215

Березень 2011

941

1151

1235

Квітень 2011

960

1177

1270

Травень 2011

960

1206

1301

Червень 2011

960

1235

1335

Липень 2011

960

1180

1369

Серпень 2011

960

1123

1304

Вересень 2011

960

1116

1237

Жовтень 2011

985

1129

1229

Листопад 2011

985

1153

1244

Грудень 2011

1004

1159

1272

Січень 2012

1073

1162

1280

Лютий 2012

1073

1170

1271

Березень 2012

1073

1175

1281

Квітень 2012

1094

1174

1286

Травень 2012

1094

1179

1285

Червень 2012

1094

1200

1291

Липень 2012

1102

1189

1316

Серпень 2012

1102

1164

1303

Вересень 2012

1102

1159

1273

Жовтень 2012

1118

1165

1267

Листопад 2012

1118

1175

1274

Грудень 2012

1134

1177

1286

Січень 2013

1147

1190

1289

Лютий 2013

1147

1195

1297

Березень 2013

1147

1197

1303

Квітень 2013

1147

1205

1305

Травень 2013

1147

1220

1315

Червень 2013

1147

1267

1332

Липень 2013

1147

1247

1388

Серпень 2013

1147

1208

1364

Вересень 2013

1147

1208

1318

Жовтень 2013

1147

1231

1318

Листопад 2013

1147

1242

1345

Грудень 2013

1218

1252

1358

Січень 2014

1218

1281

1370

Лютий 2014

1218

1303

1398

Березень 2014

1218

1324

1424

Квітень 2014

1218

1361

1449

Травень 2014

1218

1438

1492

Червень 2014

1218

 

1583

 

[ Детальніше... ]