червня 2014

27 червня 2014

Технічна інспекція праці ФПУ на захисті трудових прав членів профспілок

imagesТільки за наявності відповідних кваліфікованих кадрів можна розраховувати на посилення впливу профспілок на стан умов і безпеку праці, ефективне застосування ними повноважень, прав передбачених законодавством про охорону праці, з метою належного захисту інтересів працівників у сфері трудових відносин.

Станом на 01.01.2014 в Україні працює 130 технічних інспекторів праці профспілок, в тому числі: 29 в апаратах профоб’єднань, 4 –  в апараті ФПУ і 97 - в галузевих профспілках.

Найбільша їх кількість у Донецькій області – 39.  В Луганській – 21, Дніпропетровській – 11, у м. Києві – 7 , а в таких областях як Вінницька, Житомирська, Закарпатська, Миколаївська, Одеська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Черкаська та Чернігівська - по одному технічному інспектору праці.

[ Детальніше... ]

Інформаційна записка «Ризики на ринку праці та шляхи їх мінімізації»

Зважаючи на гостру політичну та соціально-економічну ситуацію в країні, темпи зростання показників ринку праці в 2014 році дещо сповільнились, однак не є критичними.

            Рівень безробіття в Україні продовжує сягати 7,2 % і залишається нижчим, ніж у країнах Європейського Союзу, де він становив 11% (зокрема, в Греції та Іспанії, відповідно, по 27%, Хорватії та Кіпрі - 17%, Португалії – 16%, Словаччині – 14%, Ірландії та Болгарії – 13%).

            Однак за офіційною інформацією Мінсоцполітики у поточному році очікується зменшення чисельності зайнятих економічною діяльністю до 20,15 млн.осіб та зростання рівня безробіття населення у віці 15-70 років (за методологією МОП) до 8,2 %.

Рівень зайнятості у віці 15-70 років в 2013 році, порівняно з минулим роком зріс на 0,3 в.п. та досягнув 60,3 %.

[ Детальніше... ]

Взаємозв’язок конкурентоспроможності та продуктивності вітчизняного ринку праці

У системі індикаторів національної конкурентоспроможності продуктивність праці займає перше місце. Від рівня і динаміки продуктивності праці залежать рівень і якість життя громадян та соціально-економічний розвиток країни, формування її конкурентних переваг і позиція на світовому ринку, оскільки в результаті підвищення суспільної продуктивності праці підвищується кількість створених споживчих вартостей та оплата праці, знижуються витрати, чим створюються передумови для підвищення конкурентоспроможності.

Динаміка показників індексу конкурентоспроможності у 2006-2014 роках

 

Проглядається певна кореляція між рівнем продуктивності праці за країнами та рівнем доходу на душу населення. Так, перша десятка країн за рівнем продуктивності праці (США, Швейцарія, Гонконг, Швеція, Сінгапур, Норвегія, Канада, Об'єднані Арабські Емірати, Німеччина та Катар) за класифікацією IMD World Competitiveness Center (Світовий центр вивчення конкурентоспроможності) входить до перших 25 країн світу за рівнем доходу на душу населення за класифікацією Світового Банку. Такий аналіз дає підставу стверджувати, що одним з пріоритетів стратегії розвитку національної економіки має стати підвищення показника продуктивності праці.

Відповідно до сьогоденних реалій заробітна плата і продуктивність праці повинні рости синхронно. Якщо заробітна плата зростає з відставанням від продуктивності праці, то це веде до того, що на економіку може обрушитися криза надвиробництва і тоді на неї чекають великі потрясіння. Якщо ж зростання продуктивності праці випереджає темпи зростання заробітної плати, то це може призвести до інфляційних процесів.

Міжнародна організація праці визначає продуктивність праці як суму ВВП, поділену на кількість працюючих осіб.  МОП вважає, що ВВП – це основа оцінки динаміки виробництва і споживання продукції в країні, тому його збільшення або зниження показує зростання або падіння продуктивності праці в цілому по країні. З цим можна цілком погодитися і розрахувати за такою ж формулою продуктивність праці в Україні:

 

 

 

 

Продуктивність праці та заробітна плата в Україні у 2006-2013 рр. (на одного працюючого, за рік, у доларах США, у фактичних цінах)

 

Стандарти оплати праці в Україні залишаються невисокими порівняно з заробітною платою у країнах-сусідах. Середня заробітна плата у доларовому еквіваленті за 2013 рік становила: в Україні – 408 дол.США (у 2012 році 378,6), у Польщі – 1800 дол.США; Росії – 900 дол.США; Чеській Республіці – 1300 дол.США; Румунії – 579 дол.США. Частка заробітної плати в собівартості продукції складає 4-12 %, що як з економічної, так і з соціальної точки зору означає неефективне використання трудового потенціалу. Питома вага витрат на робочу силу в собівартості виробництва та оплати найманої праці робітників у ВВП також є низькою. У цілому частка оплати праці у ВВП в Україні становить 52 %, тоді як у країнах Європейського Союзу – в середньому 65 %.

 

Також, можна порівняти, як змінювались продуктивність праці та заробітна плата:

 

Як показує динаміка, останнім часом спостерігається розрив між зростанням заробітної плати та продуктивністю праці – заробітна плата зростає швидше продуктивності. До основних причин такої динаміки можна віднести значну частку тіньової економіки, катастрофічну застарілість матеріально-технічних засобів виробництва, відсутність доступних енергоресурсів, неефективно побудовані бізнес-процеси на вітчизняних підприємствах, бюрократія і адміністративні бар’єри з боку держави для економіки. Проте, це спостерігається не тільки в Україні, а й у розвинених країнах, де завжди дуже уважно відслідковували динаміку продуктивності праці і намагалися стримувати необґрунтоване зростання заробітної плати.

Загалом занизька продуктивність праці є ключовою проблемою українського ринку праці. Але ця проблема залишилась поза увагою також і експертів, і, що зовсім дивно, роботодавців. Певною мірою це пояснюється тим, що модернізація економіки, запровадження нових технологій, на необхідності чого найчастіше наголошували представники саме цих груп, має забезпечити і адекватне зростання продуктивності праці.

На сьогодні Україна за продуктивністю праці відстає від сусідніх країн на 28,8–70,6% (максимальне відставання від Чехії, мінімальне – від Казахстану). Відставання обумовлене переважно використанням застарілих технологій, але впливає і складність процесу звільнення найманих працівників. У багатьох випадках – головним чином, це стосується приватизованих в минулому державних підприємств – роботодавці все ще утримують зайву робочу силу. Значно більшу увагу в українському соціумі приділяють занизькій оплаті праці. І дійсно, заробітки українців значно поступаються сусіднім країнам: максимальний розрив – 1392 дол. на місяць, або 77,3% – із Польщею, мінімальний – 171 дол., або 29,5% – із Румунією.

Впродовж останніх років має місце тенденція до майже однакової питомої ваги заробітної плати і соціальної допомоги та інших одержаних поточних трансфертів у доходах населення. Так, у 2013 році питома вага заробітної плати у доходах населення склала 39,9 % замість гранично допустимої 65%, а соціальної допомоги та інших одержаних поточних трансфертів – 35,5 %. Отже, держава за рахунок підприємців доплачує від себе суттєві кошти, що впливає на ціни житлово-комунальних послуг, на податки і загалом створює конфлікт між найманими працівниками та роботодавцями. Держава при цьому лише здійснює перерозподіл коштів, отриманих від підприємницької діяльності. Такий підхід є демотивуючим фактором до високопродуктивної і якісної праці, що в свою чергу негативно впливає на конкурентоспроможність вітчизняної економіки. Тобто населення України все ще живе і за рахунок додаткових доходів, зокрема соціальної допомоги, і за рахунок заробітної плати. Звідси випливає висновок, що підвищення рівня оплати праці надасть можливість перерозподілити наявні фінансові ресурси.

Водночас, про низький розмір заробітної плати свідчить також і частка працюючих бідних в Україні – 21% у 2013 році (у розвинених країнах – 4 – 10 %). Бідність жодним чином не стимулює працівників до продуктивної праці, та є викликом, що загрожує соціальній стабільності у державі,.

Окрім прямих витрат у формі заробітної плати, іншими критеріями також є витрати на утримання працівників, зокрема, витрати на забезпечення працівників житлом, на професійне навчання, на культурно-побутове обслуговування тощо.

Низька вартість праці не стимулює роботодавців на поліпшення організації виробництва і праці, підвищення його технічного рівня, зокрема, впровадження нових технологій, підвищення рівня механізації та автоматизації виробничих процесів; розширення масштабів використання й удосконалення техніки і технології; краще використання сировини та матеріалів; удосконалення управління виробництвом і скорочення витрат на нього; впровадження наукової організації праці, виробництва і управління; поліпшення використання основних виробничих фондів.

Підвищення продуктивності праці та відповідно конкурентоспроможності підприємств є своєрідною компенсацією роботодавцям і державі підвищення ціни на трудові послуги. В свою чергу врівноваження і збалансування інтересів роботодавців та найманих працівників є запорукою соціальної, економічної і політичної злагоди в суспільстві.

Отож, оскільки продуктивність праці є глобальним «барометром» національної економіки, можна порівняти її динаміку з індексом конкурентоспроможності України:

 

Як бачимо, зміна продуктивності праці неминуче тягне за собою відповідні зміни у конкурентоспроможності національної економіки.

Проведений аналіз дає змогу зробити висновки, що заробітна плата, як основний мотивуючий фактор праці хоча і має значний вплив на продуктивність працівників, однак не є визначальним фактором. Федерація профспілок України вбачає підвищення продуктивності праці на вітчизняних підприємствах у масштабному оновлені основних засобів виробництва, модернізації інфраструктури економіки та здійсненні ефективного соціального діалогу.

Одним з головних напрямків реформ, здатних зробити вітчизняну економіку конкурентоздатною та продуктивною, є розвиток інфраструктури. Важливість розвитку, а в деяких регіонах і відновлення, інфраструктурного комплексу обумовлюється тим, що такі його складові, як житлово-комунальне господарство, будівництво транспортних шляхів, розвиток газотранспортних систем та альтернативних джерел енергії, належать до стратегічно важливих напрямків економічної діяльності держави і національної безпеки. Міжнародна практика дає змогу зробити висновок, що капіталовкладення в інфраструктурний розвиток забезпечують множинний ефект, який проявляється у якісніших та доступніших суспільних благах для населення, створенні нових робочих місць, у тому числі в суміжних галузях, заощадженні ресурсів, збереженні довкілля та упередженні екологічних і техногенних катастроф (аварій), зменшенні витрат води та зменшенні тарифів на житлово-комунальні послуги. Усе це є запорукою ефективної та продуктивної економіки.

Іншим дієвим засобом підвищення продуктивності має стати запровадження до національного законодавства, що регулює господарську діяльність, принципів виробничої демократії, як механізму упередження небезпек дестабілізації на виробничому і національному рівнях, створення умов згуртованості персоналу та стійкого розвитку підприємств.

Також, для пришвидшення зростання економіки в посткризовий період та суттєвого покращення показника продуктивності праці, необхідно ініціювати перед Урядом наступні заходи:

– встановлення економічно обґрунтованого рівня мінімальної заробітної плати, який забезпечував би відтворення трудового потенціалу працівника та включав сімейну та інвестиційну складові;

– подолання надмірної диференціації в оплаті праці шляхом розробки та запровадження галузевих стандартів оплати праці;

– ліквідація заборгованості з виплати заробітної плати та прийняття законопроектів щодо економічного захисту працівника у випадку затримки виплати належної йому заробітної плати та внаслідок неплатоспроможності роботодавця;

– прийняття закону „Про довгострокове прогнозування, стратегічне планування і національне програмування соціально-економічного розвитку”, який повинен сприяти створенню довгострокової системи планування і прогнозування;

– розробка довгострокового прогнозу розвитку видів діяльності; визначення основних макроекономічних пропорцій та темпів приросту ключових показників, в тому числі продуктивності праці на перспективу;

– ліквідація диспропорцій в структурі підготовки кадрів та потреб економіки в кваліфікованих працівниках;

– відновлення обліку продуктивності праці на макроекономічному та регіональному рівнях для оперативного реагування на її зміни, створення системи індикативного планування з включенням даного показника;

– застосування механізмів прямого і непрямого впливу на створення і впровадження нових технологій: імпорт техніки і технологій та збільшення видатків на науку і освіту;

– заохочення винахідницької та раціоналізаторської діяльності, створення структур передачі і трансферу технологій для комерціалізації винаходів як об’єкта права;

– ліквідація структурних диспропорцій в частині розподілення інвестицій в основний капітал за технологічними секторами та збільшення частки інвестиційних вкладень в основний капітал секторів з високим та середньо-високим рівнями технологічності, зокрема надання податкових пільг та гарантій для довгострокових інвестиційних вкладень та проектів;

– забезпечення перевищення темпів росту інвестицій в основний капітал над темпами росту ВВП країни;

– проведення структурної перебудови промисловості за допомогою стимулювання попиту на продукцію інвестиційного призначення;

– зменшення ресурсо- та енергоємності виробництва;

– збільшення частки високотехнологічної продукції кінцевого виробництва та продукції з більшим вмістом доданої вартості; розробка та впровадження механізму відшкодування машинобудівним підприємствам витрат на інноваційне оновлення товарної номенклатури, котра є якісно новою для ринку;

–   передбачення таких форм державної підтримки інноваційної діяльності, як: пільгові мита при імпорті інноваційних технологій та засобів виробництва, податковий кредит, державні гарантії, інноваційні гранти; для отримання державної допомоги передбачити фінансування інноваційної діяльності за рахунок власних коштів (створення інноваційного фонду за рахунок відрахувань з прибутку організації) як підтвердження інноваційної активності;

–   контроль пріоритетних напрямів технологічного розвитку, які в подальшому стануть інноваційними точками росту, розподілення ресурсів через державні банки;

– введення обов’язкового відрахування частки дивідендів на модернізацію основних фондів;

–   стимулювання виробничо-технологічної кооперації з країнами – світовими технологічними лідерами для адаптації економіки до технологічних змін у світовій економіці в сферах енергоефективності, біотехнологій, інформаційних технологій, що відображаються у масових виробництвах;

– формування територіально-виробничих структур, що мають власний експортний потенціал навколо вільних економічних зон та територій пріоритетного розвитку.

 

                                                                Департамент виробничої політики та

                                                                колективно-договірного регулювання

[ Детальніше... ]

Динаміка та стан виплати заробітної плати у травні 2014 року

Динаміка та стан виплати заробітної плати у травні 2014 року

 

Динаміка середньої заробітної плати

 

Динаміка заборгованості з виплати заробітної плати

Департамент виробничої політики

та колективно-договірного регулювання

[ Детальніше... ]

Розмір заробітної плати некваліфікованого працівника небюджетної сфери

Розмір заробітної плати некваліфікованого працівника небюджетної сфери

за повністю виконану норму часу в нормальних умовах праці

Місяць року

Мінімальна заробітна плата

Фактичний розмір прожиткового мінімуму

Розмір заробітної плати некваліфікованого працівника не бюджетної сфери за повністю виконану норму часу в нормальних умовах праці

Листопад 2010

907

1062

 

Грудень 2010

922

1062

 

Січень 2011

941

1104

1172

Лютий 2011

941

1121

1215

Березень 2011

941

1151

1235

Квітень 2011

960

1177

1270

Травень 2011

960

1206

1301

Червень 2011

960

1235

1335

Липень 2011

960

1180

1369

Серпень 2011

960

1123

1304

Вересень 2011

960

1116

1237

Жовтень 2011

985

1129

1229

Листопад 2011

985

1153

1244

Грудень 2011

1004

1159

1272

Січень 2012

1073

1162

1280

Лютий 2012

1073

1170

1271

Березень 2012

1073

1175

1281

Квітень 2012

1094

1174

1286

Травень 2012

1094

1179

1285

Червень 2012

1094

1200

1291

Липень 2012

1102

1189

1316

Серпень 2012

1102

1164

1303

Вересень 2012

1102

1159

1273

Жовтень 2012

1118

1165

1267

Листопад 2012

1118

1175

1274

Грудень 2012

1134

1177

1286

Січень 2013

1147

1190

1289

Лютий 2013

1147

1195

1297

Березень 2013

1147

1197

1303

Квітень 2013

1147

1205

1305

Травень 2013

1147

1220

1315

Червень 2013

1147

1267

1332

Липень 2013

1147

1247

1388

Серпень 2013

1147

1208

1364

Вересень 2013

1147

1208

1318

Жовтень 2013

1147

1231

1318

Листопад 2013

1147

1242

1345

Грудень 2013

1218

1252

1358

Січень 2014

1218

1281

1370

Лютий 2014

1218

1303

1398

Березень 2014

1218

1324

1424

Квітень 2014

1218

1361

1449

Травень 2014

1218

1438

1492

Червень 2014

1218

 

1583

 

[ Детальніше... ]

26 червня 2014

Постійна Комісія з питань охорони праці та здоров’я Ради ФПУ позитивно оцінила роботу членських організацій і апарату ФПУ з виконання рішень Ради ФПУ

             ОХ125 червня 2014 року відбулося чергове засідання Постійної Комісії  з питань охорони праці та здоров’я Ради ФПУ.

             На засіданні Комісії, яким керував її Голова – Тесленко С.А. з основною доповіддю виступив заступник Голови ФПУ Українець С.Я.

         Він наголосив, що членські організації ФПУ і департамент охорони праці апарату ФПУ провели значну роботу з виконання рішень постанови Ради ФПУ від 12.12.2012. № Р-6-3 «Про завдання профспілкових організацій щодо забезпечення громадського контролю за дотриманням трудового законодавства» (далі – постанова № Р-6-3) і сьогодні нам не соромно представити ці здобутки на розгляд Ради і всієї профспілкової спільноти.

[ Детальніше... ]

22 червня 2014

Захист трудових прав працюючих у сфері праці та охорони праці –найголовніше статутне завдання профспілок

imagesІнструментом реалізації цього завдання є громадський контроль профспілок за дотриманням роботодавцями законодавства у сфері праці  та охорони праці, який вони здійснюють силами своїх правових і технічних інспекторів праці та  профспілкових активістів.

           25 червня цього року  Комісія Ради ФПУ на своєму засіданні розгляне стан виконання цієї роботи Федерацією профспілок України і її членськими організаціями, в тому числі виконання постанови Ради ФПУ  від 12 грудня 2012 року № Р-6-3 «Про завдання профспілкових організацій щодо забезпечення громадського контролю за дотриманням трудового законодавства» У зв’язку з цим,  розміщуємо  текст звітної інформації, підготовлений департаментом охорони праці ФПУ

[ Детальніше... ]

20 червня 2014

ЗМІНИ ДО КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ – БАЧЕННЯ ПРОФСПІЛОК

19 червня в рамках публічного обговорення майбутніх конституційних змін Федерація профспілок України у готелі «Турист» провела круглий стіл на тему «Зміни до Конституції України – бачення профспілок», на якому обговорили проект Концепції внесення змін до Конституції України.

 

СУСПІЛЬСТВО ПОТРЕБУЄ ЗМІН

У заході взяли участь представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Міністерства соціальної політики України, Державної інспекції України з питань праці, Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, Інституту держави і права ім.. В.М. Корецького НАН України, Об’єднання всеукраїнських профспілок і профоб’єднань «Єдність», Федерації профспілок транспортників, працівники апарату Федерації професійних спілок України, а також представники членських організацій ФПУ. У ролі модератора круглого столу виступив заступник Голови ФПУ Сергій Українець.

Так, під час круглого столу його учасники зупинилися на трьох основних питаннях:

- конституційні права громадян та гарантованість їх реалізації, а також контроль громадянського суспільства за забезпеченням цих прав;

- трудові і соціально-економічні права – повнота відображення у Конституції та механізми захисту в умовах очікуваної адміністративної реформи;

- оновлення Конституції України – позиція профспілок.

Учасники круглого столу відмітили, що стан українського суспільства й політичні процеси в Україні об’єктивно потребують вдосконалення конституційного регулювання суспільних відносин, і впевнені в тому, що з підготовкою конституційної реформи не можна зволікати.

 

КЛЮЧОВІ ПИТАННЯ

Ключовими питаннями конституційного процесу має стати вдосконалення механізмів реалізації влади народом, тобто розвиток народовладдя, і з цієї площини – формування й удосконалення системи організації публічної влади й механізмів контролю над органами влади з боку громадянського суспільства.

Тому необхідним видається запровадження інституту народної законодавчої ініціативи, коли (на вимогу певної кількості громадян, які мають право голосу, наприклад, від 100 до 200 тис.) законопроект може бути внесено до парламенту та розглядається позачергово. За народною ініціативою (на вимогу не менше 1,5 млн. громадян України, які мають право голосу) може бути подано законопроект про внесення змін до Конституції або про нову редакцію Конституції України.

Необхідно розширити коло суб’єктів законодавчої ініціативи, надавши таке право, зокрема, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, профспілкам та їх об’єднанням, що захищають і представляють інтереси значної кількості громадян України.

Назрілим також є конституційно унормування положення про скасувальний референдум (народне вето) та право на конституційну скаргу.

Доцільно істотно розширити та конкретизувати права інститутів громадянського суспільства, зокрема, профспілок на участь в управлінні державними справами, здійснення громадського контролю за дотриманням соціальних і трудових прав і реалізацією відповідних державних програм.

В його змісті також необхідно усунути існуючі недоліки, зокрема, недостатність механізмів гарантування конституційних прав і свобод людини й громадянина; вади в організації та функціонуванні державного механізму; недосконалості системи стримувань і противаг, неефективність існуючої територіальної влади.

Потрібно встановити конституційний обов’язок держави, передусім органів виконавчої влади забезпечувати та захищати трудові, соціальні права громадян, вживати всіх наявних можливостей для забезпечення права громадян на своєчасне одержання винагороди за свою працю, підтримувати та заохочувати зайнятість та працевлаштування працездатного населення, молоді та людей передпенсійного віку, створювати стимули та заохочення (в тому числі у сфері оподаткування) для самозайнятості населення.

Основний закон повинен містити дієві механізми відповідальності органів влади, посадових осіб, в т.ч. народних депутатів України, за рішення, якими порушується конкретне право громадян.

Зміни до Конституції України мають сприяти досягненню визначеної в ній головної мети, пов’язаної з розвитком і зміцненням демократичної, соціальної, правової держави, створити конституційну основу для реформування судової системи, перетворити суди й правосуддя в справжніх гарантів реалізації та захисту прав людини й громадянина.

Учасники круглого столу переконані, для того щоб конституційна реформа готувалася в інтересах суспільства та викликала довіру, процес має проводитися прозоро та відкрито за участю широкого кола організацій громадянського суспільства.

Заслуговує підтримки принципова позиція науковців-конституціоналістів та громадських експертів, які звернулися до Верховної Ради України та громадянського суспільства із відповідною заявою.

Учасники круглого столу констатують, що створена Верховною Радою України Тимчасова спеціальна комісія з питань підготовки законопроекту про внесення змін до Конституції України, не дивлячись на те, що відповідні пропозиції були надані їй як науковцями, так і Федерацією профспілок України, фактично закрила процес проведення конституційної реформи від суспільства, її робота велась без належного публічного обговорення напрацьованих змін.

СПО об’єднань профспілок звертався до голови Тимчасової спеціальної комісії з пропозицією провести презентацію напрацьованого проекту змін до Конституції України для професійних спілок у форматі національного круглого столу з метою залучення до процесу конституційної реформи громадськості, однак на це звернення не отримано відповіді.

 

РЕЗЮМЕ

У зв’язку з викладеним, учасники круглого столу:

- звертаються до Верховної Ради України із закликом консолідувати всю Україну, її суспільні сили навколо конституційної реформи, провести широке її обговорення з представниками громадянського суспільства з метою забезпечення відображення в Конституції України інтересів усього народу;

- висловлюють готовність профспілок України, як законних представників трудящих, долучитися до реформування Основного Закону в інтересах гарантованого забезпечення та захисту в конституційному процесі прав трудової людини;

- закликають всіх учасників конституційного процесу до відкритої, конструктивної співпраці задля майбутнього України, сформувати нову людицоцентричну Конституцію, що створить фундаментальні засади побудови по-справжньому правової, демократичної та соціальної держави, надійні правові механізми для розвитку особистості, реального забезпечення владою законних прав, демократичних свобод і загальнолюдських цінностей.

Завершивши обговорення, учасники круглого столу затвердили «Рекомендації учасників круглого столу «Зміни до Конституції України – бачення профспілок».

 

Олена ОВЕРЧУК,

«Профспілкові вісті»

[ Детальніше... ]

Проблема низького рівня оплати праці держслужбовців має бути вирішена

Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці поділяє занепокоєння Федерації профспілок України кризовою ситуацією з оплатою праці у сфері державного управління і вважає, що даний фактор є однією з вагомих причин відтоку висококваліфікованих спеціалістів з даної галузі, а відтак негативно впливає на перспективу нагальної модернізації державного механізму в цілому.

Про це Комітет повідомив у відповідь на звернення ФПУ щодо сприяння у вирішенні питання низького рівня оплати праці державних службовців нижчої та середньої ланок (слід зазначити, що оклади державних службовців IV-VІІ категорії на рівні мінімальної заробітної плати, як за некваліфіковану працю).

Також ФПУ проінформовано, що на необхідність суттєвого підвищення рівня оплати праці працівників нижчої та середньої ланки органів державного управління Комітет неодноразово звертав увагу Уряду, Парламенту у своїх листах з приводу численних звернень громадян з даного питання, рекомендаціях при здійсненні контрольної функції, а також у рішеннях з розгляду законопроектів, зокрема тих, якими відтерміновувалося набрання чинності Законом України «Про державну службу» № 4050-VI від 17.11.2011.

Разом з тим, Комітет запевнив, що в межах наданих Конституцією та законами України повноважень використовуватиме всі важелі парламентського впливу з метою захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів як державних службовців, так і всіх інших працівників країни, покращення їх життєвого рівня.

 

Департамент бюджетної політики та

соціального захисту апарату ФПУ

[ Детальніше... ]

Перше засідання оновленого складу Національної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу

12 червня 2014 року у приміщенні клубу Кабінету Міністрів України (м. Київ, вул. Інститутська, 7) відбулося перше засідання оновленого складу Національної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу.

Головував на засіданні Віце-премьер-міністр України Сич Олександр Максимович. Участь у засіданні брали Міністр охорони здоров’я України Мусій Олег Степанович, Голова Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань Курпіта Володимир Іванович, Голова Координаційної ради всеукраїнського благодійного фонду «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» Жовтяк Володимир Олегович, члени оновленого складу Національної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу - представники від урядового сектору та недержавних громадських організацій, що проводять діяльність у сфері боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІДом, туберкульозом та іншими соціально небезпечними захворюваннями.

Серед членів Національної ради участь в роботі взяли представники від всеукраїнських об’єднань профспілок а також фахівці відповідних підрозділів Федерації профспілок Україні, які забезпечують аналіз матеріалів та підготовку пропозицій профспілок до засідань Ради.

     Також були присутні на засіданні народні депутати України, керівники та фахівці Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань, ДУ «Український центр контролю за соціально-небезпечними хворобами», міністерств та відомств, представники яких входять до складу Національної ради.

  У порядку денному було розглянуто низку питань. Зокрема, розглянуто та затверджено в цілому проект Концепції запиту на фінансування для України у 2015-2017 роках гранту Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією, визначено строки подання відповідного запиту від України до Глобального фонду, обговорено установи та організації, які претендують на виконання гранту та за результатами обговорення обрано Основних реципієнтів Запиту на фінансування гранту Глобального фонду,  надано оцінку діяльності Національної  ради  відповідно  до кваліфікаційних вимог Глобального фонду, схвалено проекти плану вдосконалення діяльності Національної ради та план нагляду Національної ради на 2014 рік, забезпечення виконання якого Національна рада доручила Голові комісії з нагляду Гришаєвій І.В.

Також розглянуто інформацію про стан забезпечення закупівлі, перереєстрації та планомірного постачання в регіони якісних протитуберкульозних та антиретровірусних (для лікування ВІЛ-інфекції) препаратів, закуплених за кошти Державного бюджету.

       Національна рада доручила Міністерству охорони здоров’я України прискорити проведення закупівлі лікарських засобів та засобів медичного призначення за напрямами «Туберкульоз» та «ВІЛ-інфекція», було висловлено низку зауважень та застережень щодо можливої критичної ситуації у цій сфері.

Важливим результатом роботи Національної ради стало підписання на засіданні протоколу щодо узгодження подання на розгляд Верховної Ради України проекту Закону України «Про затвердження Загальнонаціональної цільової програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014-2018 роки».

 

Цей законопроект розроблявся за участі фахівців Федерації профспілок України, неодноразово розглядався Спільним представницьким органом репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні та доопрацьовувався з урахуванням пропозицій профспілок, які були враховані у проекті. Узгодження законопроекту оновленою Національною радою з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу дає сподівання, що Верховна Рада України затвердить його у повному обсязі.

 

Департамент  охорони праці ФПУ

[ Детальніше... ]