запровадження Типової методики розрахунку галузевих стандартів оплати праці

 

Проект

 

 

 

Типова методика розрахунку галузевого стандарту оплати праці  

 

1. Методика призначена для використання сторонами соціального діалогу на галузевому рівні показника галузевого стандарту оплати праці як орієнтиру у переговорах з визначення мінімальних гарантій в оплаті праці в угодах та колективних договорах.

 

2. Галузевий стандарт оплати праці (ГСОП) має враховувати:

 

- витрати на потреби працівника у товарах і послугах, що входять до структури прожиткового мінімуму для працездатної особи (харчування, товари широкого вжитку, житлово-комунальні, побутові, транспортні послуги, послуги зв’язку та культури). Вартість мінімального набору продуктів харчування коригуватиметься в галузі відповідно до груп інтенсивності праці, визначених згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії» від 18 листопада 1999 року № 272. Вартість та перелік наборів непродовольчих товарів та послуг також може бути скоригована сторонами галузевих угод. Також сторони можуть переглянути перелік продуктів харчування та їх вартість (додаток 1 до Типової методики);

 

-        витрати на необхідні потреби працівника у платних послугах і накопиченні, що не враховані у складі прожиткового мінімуму (платні медичні послуги, накопичення на оздоровлення щонайменше раз на три роки, платні освітні послуги, накопичення протягом трудової діяльності на житло за мінімальними нормами або щомісячна оплата відповідної оренди житла);

 

-        витрати на потреби сім’ї працівника (утримання дітей, допомога непрацездатним членам родини, зокрема їх забезпечення необхідними платними медичними та освітніми послугами);

 

-        зростання споживчих цін;

 

-        страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

 

-        податок з доходів фізичних осіб;

 

 

 

ГСОП = (Впм + ВМ + ВОп + Вс + ВЖ) х Ісц + П + СВ,

 

де ГСОП – галузевий стандарт оплати праці, грн.;

 

S у дужках – витрати на мінімальні потреби працівника та його сім’ї у грудні місяці, що передує року, на який визначається галузевий стандарт оплати праці, кожна зі складових приводиться у відповідність до цінових змін на грудень місяць, що передує року, на який визначається галузевий стандарт оплати праці (тобто коригується на коефіцієнт залишкового зростання індексу споживчих цін за період від наявних статистичних даних на початок переговорів до грудня включно);

 

Впм –   витрати на мінімальні потреби працівника у грудні місяці, що передує року, на який визначається галузевий стандарт оплати праці, – у продуктах харчування, товарах широкого вжитку, житлово-комунальних, побутових, транспортних послугах і послугах зв’язку та культури (які входять до структури прожиткового мінімуму);

 

ВМ –      витрати працівника на необхідні для себе потреби у платних медичних послугах і накопиченні на придбання путівки для оздоровлення, грн.;

 

                ВМ = ВМп + ВМозд,        

 

де     ВМп – витрати працівника на свої потреби у платних медичних послугах, товарах та ліках, грн.;

 

             ВМозд – потреби працівника в мінімальному накопиченні на придбання страхової путівки для оздоровлення раз на три роки, грн.;

 

 

 

ВОп –     витрати працівника на свої потреби у платних освітніх послугах, грн.;

 

ВЖ –      мінімальні середньомісячні накопичення працівника на житло;

 

Вс –        витрати працівника на потреби сім’ї (утримання дітей, допомога непрацездатним чи безробітним членам родини, зокрема їх забезпечення необхідними платними медичними та освітніми послугами), грн.;

 

                        Вс = Вдит + ВМс + ВОс,

 

де            ВДит - мінімальні потреби на утримання середньостатистичної дитини у

 

типовій сім'ї, грн.;

 

               ВМс – мінімальні потреби на забезпечення членів сім’ї працівника необхідними

 

медичними послугами, грн.;

 

               ВОс – мінімальні потреби на забезпечення членів сім’ї працівника необхідними

 

освітніми послугами, грн.;

 

Ісц –        прогнозний Індекс споживчих цін року, на який визначається галузевий стандарт оплати праці, %;

 

П –          сума податку з доходів фізичних осіб, що має враховуватися в галузевому стандарті оплати праці, грн.;

 

СВ –       сума страхових внесків, яка має враховуватися в галузевому стандарті оплати праці, грн.;

 

 

 

або ГСОП = (Впм + ВМп + ВМозд + ВОп + Вдит + ВМс + ВОс + ВЖ ) х Ісц + П + СВ,

 

 

 

де       ВМдом – витрати домогосподарства на платні медичні послуги для оздоровлення;

 

            ВОдом – витрати домогосподарства на платні освітні послуги;

 

            Кп – середня кількість працюючих у типовому домогосподарстві.

 

Таким чином

 

ГСОП = (Впм + ВМдом/Кп + ВМозд + ВОдом/Кп + Вдит + ВЖ) х Ісц + П + СВ

 

 

 

2.1. Мінімальні витрати на потреби працівника (Впм) у грудні місяці, що передує року, на який визначається галузевий стандарт оплати праці, визначаються виходячи з вартісної величини наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг у реальному прожитковому мінімумі для працездатних осіб на останню дату до початку переговорів, скоригованої на коефіцієнт залишкового зростання Індексу споживчих цін поточного року.

 

При цьому під реальним прожитковим мінімумом вважається величина прожиткового мінімуму у фактичних цінах на останню дату до початку переговорів із урахуванням витрат на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та суми податку з доходів фізичних осіб.

 

Впм= (ПМр –Тв х ПМр –(ПМр-Тв х ПМр – ПСП)х Тп) х k;      

 

де     Впм – величина мінімальних витрат на потреби працівника, які входять до структури прожиткового мінімуму (у продуктах харчування, непродовольчих товарах, житлово-комунальних, транспортних побутових послугах та послугах зв’язку і культури) у грудні місяці, що передує року, на який визначається галузевий стандарт оплати праці без витрат на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та суми податку з доходів фізичних осіб, грн.;

 

ПМр – реальний прожитковий мінімум у фактичних цінах на останню дату до початку переговорів із урахуванням витрат на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та суми податку на доход фізичних осіб;

 

Тв – законодавчо визначений розмір єдиного внеску для застрахованих осіб на дату, що відповідає показнику ПМр, %;

 

ПСП – розмір податкової соціальної пільги у поточному році;

 

            Тп – ставка податку на доходи фізичних осіб у поточному році, визначена законом, %.

 

kкоефіцієнт актуалізації індексу споживчих цін на грудень поточного року. Розраховується шляхом ділення прогнозного (визначеного постановою КМУ щодо показників економічного і соціального розвитку) річного Індексу споживчих цін поточного року на величину досягнутого з початку року Індексу споживчих цін за період (за даними Держкомстату), який завершується місяцем, на який взято показник ПМр.

 

Вартість мінімального набору продуктів харчування Впм має коригуватися відповідно до груп інтенсивності праці, визначених згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії» від 18 листопада 1999 року     № 272.

 

2.2. Мінімальні витрати на потреби домогосподарства в платних медичних послугах, ліках та товарах, що припадають на одного працюючого (ВМдом/Кп), можуть розраховуватися відповідно до даних Держкомстату України щодо витрат на охорону здоров’я в структурі середньомісячних сукупних витрат домогосподарств (у розрахунку на одне домогосподарство), зростання Індексу споживчих цін від дати останніх даних Держкомстату до грудня поточного року, а також чисельності осіб працездатного віку у складі типового домогосподарства (за останніми даними Держкомстату щодо складу домогосподарств) або можуть бути проведені самостійні дослідження з метою виявлення реальної вартості витрат на охорону здоров’я працівниками галузі.

 

 

 

ВМдом/Кп = ВМдомстат х Ісцза період /Кпстат,

 

 

 

де  ВМдомстат – середньомісячні витрати домогосподарства в Україні на охорону здоров’я (за останніми даними Держкомстату щодо середньомісячних сукупних витрат домогосподарств у розрахунку на одне домогосподарство), грн.;

 

Ісцза період – зростання Індексу споживчих цін від дати вказаних даних стосовно структури середньомісячних сукупних витрат домогосподарств до грудня поточного року (за даними Держкомстату України);

 

Кпстат – чисельність членів домогосподарств працездатного віку за останніми даними Держкомстату стосовно складу домогосподарств за віковими категоріями (осіб).

 

 

 

2.3. Необхідна величина щомісячного мінімального накопичення для реалізації працівником свого права як застрахованої особи скористатися раз на три роки оздоровчою путівкою за рахунок коштів Фонду соціального страхування з оплатою 30% від її вартості визначається за останніми звітними даними Фонду про середню вартість путівки з коригуванням на зростання Індексу споживчих цін від дати вказаних звітних даних до грудня року, що передує визначенню галузевого стандарту оплати праці.

 

ВМозд = (ВпФс/с х Ісцза період х 30%)/36,

 

де     ВпФс/с середня вартість оздоровчої путівки Фонду страхування з тимчасової втрати працездатності для працівника за останніми звітними даними за рік;

 

Ісцза період зростання Індексу споживчих цін від дати вказаних звітних даних Фонду щодо середньої вартості оздоровчої путівки до грудня поточного року;

 

36 – кількість місяців, протягом яких здійснюється накопичення.

 

 

 

2.4. Мінімальні витрати на потреби домогосподарства в платних освітніх послугах, що припадають на одного працюючого (ВОдом/Кп), можуть розраховуватись відповідно до даних Держкомстату України щодо витрат на освіту у структурі середньомісячних сукупних витрат домогосподарств (у розрахунку на одне домогосподарство), зростання Індексу споживчих цін від дати цих даних Держкомстату до грудня поточного року (у якому ведуться переговори), а також чисельності осіб працездатного віку в складі типового домогосподарства (за останніми даними Держкомстату щодо складу домогосподарств) або можуть бути проведені самостійні дослідження з метою виявлення реальної вартості витрат на освіту працівниками галузі.

 

 

 

ВОдом/Кп = ВОдомстат х Ісцза період /Кпстат,

 

 

 

де   ВОдомстат – середньомісячні витрати домогосподарства в Україні на охорону здоров’я (відповідно до останніх даних Держкомстату щодо структури середньомісячних сукупних витрат домогосподарств у розрахунку на одне домогосподарство), грн.;

 

Ісцза період – зростання Індексу споживчих цін від дати вказаних даних стосовно структури середньомісячних сукупних витрат домогосподарств до грудня поточного року (за даними Держкомстату України);

 

Кпстат – чисельність членів домогосподарств працездатного віку за останніми даними Держкомстату стосовно складу домогосподарств за віковими категоріями (осіб).

 

 

 

2.5. Мінімальні потреби середньостатистичної дитини визначаються на основі фактичної вартісної величини прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років та віком від 6 до 18 років на останню дату до початку переговорів (оприлюдненої Міністерством соціальної політики України), скоригованої на коефіцієнт актуалізації індексу споживчих цін відповідно до зростання річного Індексу споживчих цін у прогнозних макропоказниках року), та чисельності дітей вказаних соціальних груп.

 

 

 

 

 

            х k ,  

 

де    Пдит – мінімальні потреби середньостатистичної дитини у грудні місяці, що передує року, на який визначається галузевий стандарт оплати праці, грн.;

 

ПМм – прогнозована вартісна величина фактичного прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років у грудні місяці, що передує року, на який визначається розмір мінімальної заробітної плати, грн. Розраховується згідно з фактичним розміром прожиткового мінімуму для відповідної вікової категорії дітей до 6 років на початок переговорів, відкоригованого згідно із прогнозним річним і фактичним Індексами споживчих цін;

 

Чм – чисельність дітей віком до 6 років за останніми статистичними даними, осіб;

 

ПМс – прогнозована вартісна величина прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років у грудні місяці, що передує року, на який визначається розмір мінімальної заробітної плати, грн. Розраховується згідно з фактичним розміром прожиткового мінімуму для відповідної вікової категорії на початок переговорів, відкоригованого згідно із прогнозним річним і фактичним Індексами споживчих цін;

 

Чс – чисельність дітей віком від 6 до 18 років за останніми статистичними даними, осіб;

 

Чд – чисельність дітей віком до 18 років за останніми статистичними даними, осіб;

 

kкоефіцієнт актуалізації індексу споживчих цін на грудень поточного року. Розраховується шляхом ділення прогнозного (визначеного постановою КМУ щодо показників економічного і соціального розвитку) річного Індексу споживчих цін поточного року на величину досягнутого з початку року Індексу споживчих цін за період (за даними Держкомстату), який завершується місяцем, на який взято фактичні показники прожиткового мінімуму для дітей.

 

2.5.1. При визначенні у галузевому стандарті оплати праці складової мінімальної потреби працівника типової сім’ї на утримання дітей Вдит враховується гендерна спрямованість українського законодавства (витрати на утримання дітей віком до 18 років розподіляються між двома батьками пропорційно), а також середня кількість дітей у середньостатистичній сім’ї.

 

Мінімальні витрати працівника типової сім’ї на утримання дітей визначаються за формулою:

 

                       Вдит = Пдит 0,5 д,        

 

 

 

де    Вдит – мінімальні витрати працівника типової сім’ї на утримання дітей у грудні місяці, що передує року, на який визначається галузевий стандарт оплати праці, грн.;

 

Пдит – мінімальні потреби середньостатистичної дитини у грудні місяці, що передує року, на який визначається галузевий стандарт оплати праці, грн.;

 

д – середня кількість дітей у типовій сім’ї;

 

0,5 – коефіцієнт розподілу витрат на дітей між батьками.

 

 

 

2.6. Необхідна величина щомісячного накопичення для реалізації працівником права на житло для розрахунку галузевого стандарту оплати праці визначається виходячи з мінімальних норм житлової площі, опосередкованої прогнозної вартості спорудження житла у році, на який визначається галузевий стандарт оплати праці, та мінімального страхового стажу, необхідного для призначення пенсії.

 

ВЖ = (В1кв.м х 20кв.м)/(12х30),

 

де    В1кв.м. прогнозний середньорічний показник опосередкованої вартості спорудження 1 кв.м загальної площі квартир у будинку (з урахуванням ПДВ), грн.

 

Цей показник наводиться у наказі відповідного центрального органу виконавчої влади – Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, дані як в цілому по Україні, так і для областей;

 

20кв.м. – мінімальна норма житлової площі на 1 особу;

 

12 – кількість місяців у році;

 

30 – мінімальний страховий стаж, необхідний для призначення пенсії.

 

 

 

            2.7. Отже, у розрахунку мінімальних потреб самого працівника та його витрат на сім’ю у році, на який визначається галузевий стандарт оплати праці (Впм + ВМдом/Кп + ВМозд + ВОдом/Кп + Вдит + ВЖ) х Ісц, ці витрати передбачено в реальному вимірі.

 

У розрахунках номінального розміру галузевого стандарту оплати праці ці мінімальні потреби мають бути збільшені на суму податку з доходів фізичних осіб та страхових внесків застрахованих осіб на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. За Податковим кодексом податок з доходів фізичних осіб відраховується з фактично нарахованої заробітної плати, за виключенням сплачених працівником страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Тому, в першу чергу (до визначення суми страхових внесків), слід збільшити мінімальні потреби працівників та членів їх сімей на суму податку за формулою:

 

                               ,

 

де      П – сума податку, яка має враховуватися у галузевому стандарті оплати праці, грн.;

 

чисельник – мінімальні потреби однієї працездатної особи з урахуванням потреб сім’ї у році, на який визначається галузевий стандарт оплати праці, грн.;

 

 

 

            Тп – ставка податку з доходів фізичних осіб, визначена законом (в разі зміни ставки податку у році, на який визначається галузевий стандарт оплати праці, застосовується запланована ставка податку), %.

 

            За чинним законодавством страхові внески відраховуються з фактично нарахованої заробітної плати. Тому перед обчисленням суми страхових внесків до мінімальних потреб працівників та членів їх сімей має додаватися сума, яку сплачує працівник у вигляді податку з доходів фізичних осіб.

 

            Сума страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, яка має враховуватися у галузевому стандарті оплати праці, визначається за формулою:

 

                               ,

 

де      СВ – сума страхових внесків, яка має враховуватися в галузевому стандарті оплати праці, грн.;

 

(Впм + ВМдом/Кп + ВМозд + ВОдом/Кп + Вдих + ВЖ) х Ісц – мінімальні потреби однієї працездатної особи з урахуванням потреб сім’ї у році, на який визначається галузевий стандарт оплати праці, грн.;

 

            П – сума податку, яка має враховуватися в галузевому стандарті оплати праці, грн.;

 

Тв – розмір єдиного внеску для застрахованих осіб на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (у разі зміни розміру єдиного внеску у році, на який визначається галузевий стандарт оплати праці, застосовується запланований розмір єдиного внеску), %.

 

6. Розмір галузевого стандарту оплати праці визначається за формулою:

 

ГСОП = (Впм + ВМдом/Кп + ВМозд + ВОдом/Кп + Вдит + ВЖ) х Ісц + П + СВ,

 

де        ГСОП – розрахунковий розмір галузевого стандарту оплати праці, грн.;

 

(Впм + ВМдом/Кп + ВМозд + ВОдом/Кп + Вдит + ВЖ) х Ісц – мінімальні потреби однієї працездатної особи з урахуванням потреб сім’ї у році, на який визначається галузевий стандарт оплати праці, грн.;

 

            П – сума податку, яка має враховуватися у галузевому стандарті оплати праці, грн.;

 

            СВ – сума страхових внесків, яка має враховуватися у галузевому стандарті оплати праці, грн.

 

                    

 

Додаток № 1 до Типової методики

 

Вартість мінімального набору продуктів харчування для робітників в залежності від груп фізичної активності у цінах грудня 2012р.

 

 

 

Групи фізичної активності

Коефіцієнт фізичної активності

Вартість мінімального набору продуктів харчування, грн.

Орієнтовний перелік спеціальностей

Працездатне населення

1,0

634,26

 

І

1,4

887,96

 

Робітники переважно розумової праці, дуже легка фізична активність

 

 

Науковці, студенти гуманітарного фаху, оператори ЕОМ, контролери, педагоги, диспетчери, робітники пультів управління тощо

ІІ

1,6

1014,82

 

Робітники, зайняті легкою працею, легка фізична активність

 

 

водії трамваїв, тролейбусів, робітники конвеєрів, ваговщики, швейники, пакувальники, робітники радіоелектронної промисловості, агрономи, медсестри, робітники зв’язку, сфери обслуговування, продавці промтоварів тощо


ІІІ

1,9

1205,09

 

Робітники праці середньої важкості, середня фізична активність

 

 

слюсарі, наладчики, верстатники, водії екскаваторів, бульдозерів, автобусів, лікарі-хірурги, текстильники, взуттьовики, залізничники, водії вугільних комбайнів, продавці продтоварів, водники, апаратники, металурги-доменщики, робітники хімічних заводів тощо

IV

2,3

1458,80

 

Робітники важкої і особливо важкої фізичної праці, висока і дуже висока фізична активність

(чоловіки)

 

 

Будівельники, помічники буровиків, прохідники, основна маса робітників сільського господарства, механізатори, доярки, овочівники, деревообробники, металурги, ливарники, робітники сільського господарства в посівний та збиральний періоди, доменщики, вальщики лісу, каменярі, землекопи, вантажники немеханізованої праці тощо

 

 

Інформація

 

про дії ФПУ щодо запровадження Типової методики розрахунку галузевих стандартів оплати праці

 

Державна соціальна політика у трудовій сфері та практика договірного регулювання трудових відносин в Україні ґрунтуються на законодавчому встановленні мінімальних соціальних стандартів і гарантій, визначенні рамкових зобов'язань, тоді як досягнення конкретних кількісних параметрів реалізується через укладання колективних договорів та угод різних рівнів.

Головним принципом при цьому є підвищення через колективні договори і угоди заробітної плати працівникам шляхом підвищення гарантій, передбачених угодою більш високого рівня або законодавством.

Відомо, що законодавчо визначені рівні державного соціального стандарту прожиткового мінімуму для працездатної особи та державної соціальної гарантії мінімальної заробітної плати є нижньою межею і не можуть вважатися достатніми для виконання заробітною платою стимулюючої, відтворювальної та регулюючої функцій, забезпечення розширеного відтворення здатності працівника до праці та гідного рівня оплати праці.

Зокрема, вартісна величина прожиткового мінімуму для працездатної особи не враховує специфіки процесів використання і відтворення робочої сили в різних секторах економіки і видах діяльності, пов'язаних з витратами енергії та групами фізичної активності працівників.

Крім того, розмір мінімальної заробітної плати в Україні сьогодні розраховується без урахування сімейної складової (витрат на утримання і виховання дітей), видатків на оренду житла чи іпотеку та сплати податку (податку на доходи фізичних осіб).

Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» не передбачається застосування галузевих ставок мінімальної заробітної плати, хоча подібне регулювання використовує третина розвинених країн і понад 50% держав Азії та Латинської Америки.

Так, у Росії за замовленням профспілок Центром рівня життя розроблено Методику визначення галузевого соціального стандарту оплати праці (ГССОП) для гірничо-металургійного комплексу. Методика визначення галузевого соціального стандарту оплати праці схвалена Асоціацією промисловців гірничо-металургійного комплексу Росії та Центральною Радою гірничо-металургійних профспілок Росії.

За визначенням, ГССОП – це мінімальний розмір заробітної плати робітника-технолога основного цеху металургійного виробництва середньої кваліфікації за повний місяць роботи з урахуванням доплат, надбавок, премій та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Одночасно надано визначення мінімального галузевого соціального стандарту оплати праці (МГССОП) – мінімальний розмір заробітної плати робітника-технолога основного цеху металургійного виробництва нижчої кваліфікації за повний місяць роботи з урахуванням доплат, надбавок, премій та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

При розробці ГССОП:

-   визначені розряд та категорія робітника, відносно якого розроблений ГССОП, – робітник, зайнятий в основних цехах металургійного виробництва 5-го розряду за 8 розрядною сіткою, працю якого віднесено до IV групи важкості та напруженості праці (професія вальцювальника);

-   визначений регіон, у якому найбільш компактно (за кількістю працюючих) розміщені підприємства гірничо-металургійного комплексу – Свердловська область;

-   розроблено механізм врахування сімейного навантаження при визначенні ГССОП;

-   визначений інструментарій для відображення регіональної та за видами робіт диференціації ГССОП.

ГССОП розрахований на основі мінімального споживчого бюджету (МСБ) на одну особу. Порівняно з прожитковим мінімумом МСБ враховує більш прогресивний за хімічним складом та енергетичною цінністю набір продуктів харчування та більш ширший набір послуг, а також передбачає менші строки використання непродовольчих товарів, більш високий рівень доходів (накопичення), організації побуту та проведення дозвілля.

За інформацією профспілок, Методика ГССОП застосовується на 75% підприємств гірничо-металургійної промисловості Росії, а також в енергетиці, вугільній, нафтогазовидобувній галузях, зв'язку. Підприємства застосовують Методику по різному: для оцінки стану оплати праці, побудови тарифних сіток, розрахунку фонду оплати праці, коригування співвідношень оплати праці робітників різних виробництв та професій.

У Казахстані застосовуються інші підходи щодо мінімальних стандартів оплати праці.

У Трудовому кодексі Республіки Казахстан надано визначення показника: мінімальний стандарт оплати праці (МСОП) – гарантований для додержання мінімальний розмір місячної заробітної плати робітника, зайнятого на важких роботах, роботах зі шкідливими (особливо шкідливими), небезпечними умовами праці, яка включає в себе мінімальний набір продуктів харчування, товарів та послуг, необхідних для відновлення життєвих сил і енергії робітника, на якого у процесі роботи впливають шкідливі та (або) небезпечні виробничі фактори.

За Трудовим кодексом мінімальний розмір місячної заробітної плати, який щороку встановлюється законом про республіканський бюджет на відповідний фінансовий рік, не може бути нижчим за прожитковий мінімум та не враховує у себе доплати, надбавки, компенсаційні та соціальні виплати, премії та інші стимулюючі виплати, та виплачується пропорційно відпрацьованому часу.

Мінімальний стандарт оплати праці визначається з розрахунку мінімального розміру місячної заробітної плати, встановленого законом Республіки Казахстан про республіканський бюджет на відповідний рік, та підсилюється галузевими коефіцієнтами, які визначаються галузевою угодою та затверджуються Урядом Республіки Казахстан (на 2013 рік дорівнює 1,7).

Досвід профспілок Росії та Казахстану з питань розробки та запровадження галузевих стандартів оплати праці враховано при розробці профспілкового проекту Типової методики розрахунку галузевого стандарту оплати праці.

Запровадження галузевих стандартів оплати праці у практику договірного регулювання колективних трудових відносин в Україні, як бази для переговорів при укладанні галузевих угод, сьогодні є не тільки необхідною передумовою формування науково-обґрунтованої міжгалузевої диференціації в оплаті праці, але й однією з важливих умов забезпечення сталого соціально-економічного розвитку, реалізації Концепції гідної праці та корпоративної соціальної відповідальності бізнесу в Україні.

ЦК профспілки металургів та гірників України разом з Харківським державним інститутом праці та соціально-економічних досліджень ще в 2002 році було розроблено мінімальний галузевий стандарт оплати праці, що сприяло на той час значному підвищенню мінімальних гарантій в оплаті праці, вперше було встановлено тарифну ставку робітника І розряду на рівні прожиткового мінімуму для працездатних осіб, проте на подальших етапах роботодавці відмовились застосовувати галузевий стандарт оплати парці, посилаючись на відсутність відповідних законодавчих норм.

У Генеральній угоді на 2008-2009 роки було передбачено абзац третій пункту 2.8. «Після запровадження мінімальної заробітної плати в розмірі прожиткового мінімуму на працездатну особу мінімальний розмір тарифної ставки робітника І розряду (за винятком бюджетних установ) встановлювати вище за вартісну величину прожиткового мінімуму для працездатної особи, а конкретний розмір визначати у галузевих угодах з урахуванням мінімальних галузевих стандартів оплати праці працівників, умов праці, потреб працівника та витрат на утримання непрацездатних членів його сім’ї», проте на практиці його реалізувати не вдалося, оскільки на рівні центральних органів влади не було підтримано доцільність визначення єдиних підходів до розрахунку галузевих стандартів, а роботодавці в умовах позиції органів влади ігнорували всі пропозиції профспілок щодо застосування договірних стандартів у галузевих угодах.

Для визначення стратегії та перспективи запровадження галузевих стандартів оплати праці в Україні найбільш численні профспілки машинобудування, оборонного і гірничо-металургійного комплексів провели під егідою Федерації профспілок України у 2012 році тематичний семінар «Галузеві стандарти оплати праці: міжнародна практика і можливості впровадження в Україні».

За результатами обговорення учасники семінару дійшли висновку, що Галузевий стандарт оплати праці є обґрунтуванням існуючої тарифної системи оплати праці, необхідною складовою загальної системи діючих стандартів і нормою, застосування якої є важливою умовою забезпечення конструктивного соціального діалогу при формуванні позицій сторін на переговорах з укладення галузевих угод.

З метою запровадження галузевих стандартів оплати праці під час консультацій та офіційних переговорів з укладення Генеральної угоди на 2013-2015 роки за ініціативи Профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України було запропоновано включити до Генеральної угоди окремим додатком Типову методику розрахунку галузевого стандарту оплати праці (додається), проте роботодавці та центральні органи виконавчої влади не підтримали цю ініціативу профспілок. У процесі переговорів було погоджено пункт в редакції «Опрацювати проект Типової методики визначення галузевого стандарту оплати праці у небюджетній сфері та визначити протягом 2013 року можливі строки та галузі її застосування».

Також було запропоновано Міністерству соціальної політики України напрацювати за участю соціальних партнерів проект Типової методики розробки галузевого стандарту оплати праці для виробничого сектора економіки та затвердити її відповідним наказом.

Враховуючи, що доручення Мінсоцполітики Науково-дослідному інституту праці та зайнятості населення щодо здійснення наукового обґрунтування і надання пропозицій до профспілкового проекту Типової методики не виконується та не врегулювані питання стосовно укладення Генеральної угоди на новий строк, позиція профспілок полягає в наступному:

  • продовженні переговорів зі сторонами соціального діалогу, представниками наукових організацій щодо доопрацювання та впровадження розробленої Типової методики розрахунку галузевого стандарту оплати праці (створення творчого колективу або робочої групи);
  • законодавчому закріпленні ГСОП і затвердженні Типової методики його розрахунку як нормативного документа;
  • проведенні активної інформаційної кампанії із залученням ЗМІ з пропаганди впровадження ГСОП у практику договірного регулювання колективних трудових відносин як бази для переговорів з укладення галузевих угод.