Стан виробничого травматизму в Україні у 2014 році за даними Держгірпромнагляду України

11За даними Держгірпромнагляду у 2014 році кількість нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, порівняно з минулим роком зменшилась на 26%, або на 2250 нещасних випадків (на підприємствах України у 2014 році травмовано 6318 осіб, у 2013 році – 8568 осіб), а кількість нещасних випадків із смертельним наслідком, пов’язаних з виробництвом, порівняно з минулим роком, збільшилась на 2%, або на 10 нещасних випадків (на підприємствах України у 2014 році смертельно травмо­вано 548 осіб, у 2013 році – 538 осіб).

Найбільш травмонебезпечними галузями економіки в Україні є вугільна, машинобудівна промисловість, агропромисловий комплекс, соціально-культурна сфера і торгівля. Питома вага травмованих працівників на підприємствах цих галузей складає 69% від усієї кількості травмованих на підприємствах в Україні. Лише на підприємствах вугільної галузі травмується 32% від загальної кількості працівників, травмованих внаслідок нещасного випадку, пов’язаного із виробництвом.

Порівняльний аналіз причин нещасних випадків зі смертельним наслідком у 2014 році свідчить, що найбільша їх кількість сталась з організаційних причин – 316 працівників, або 58% від усієї кількості загиблих внаслідок нещасних випадків із смертельним наслідком, пов’язаних з виробництвом (у 2013 році загинув 351 працівник, або 65% від усієї кількості). Внаслідок нещасних випадків зі смертельним наслідком, що сталися з психофізіологічних причин загинув 121 працівник, або 22% від усієї кількості (у 2013 році 64 працівники, або 12%). Через технічні причини, загинуло 111 працівників, або 20% від усієї кількості (у 2013 році 123 працівники, або 23% від усієї кількості).

Найпоширенішими організаційними причинами нещасних випадків зі смертельним наслідком, пов’язаних з виробництвом, були:
порушення трудової та виробничої дисципліни - постраждало 106 осіб, або 34% від усієї кількості загиблих з організаційних причин (у 2013 році – 142 особи, або 40%);
порушення правил безпеки руху – 79 осіб, або 25% (у 2013 році – 69 осіб, або 20%);
порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів тощо – 32 особи, або 10% (у 2013 році – 61 особа, або 17%);
порушення технологічного процесу – 27 осіб, або 9% (у 2013 році – 22 особи, або 6%).
інші причини (під час виконання трудових обов’язків, внаслідок ведення бойових дій) – постраждало 63 особи, або 52% від усієї кількості загиблих з цих причин (у 2013 році таких нещасних випадків не було);
незадовільні фізичні дані або стан здоров’я, через що постраждало 20 осіб, або 17% (у 2013 році також 20 осіб, або 31%);
смерть внаслідок протиправних дій сторонніх осіб – постраждало 18 осіб, або 15% (у 2013 році – 13 осіб, або 20%);
особиста необережність потерпілого – постраждало 11 осіб, або 9% (у 2013 році – 20 осіб, або 31%).
Найпоширенішими технічними причинами нещасних випадків із смертельним наслідком, пов’язаних із виробництвом, були:
незадовільний технічний стан виробничих об’єктів, будівель, споруд, території, засобів виробництва, транспортних засобів, внаслідок чого постраждало 54 особи, або 49% від усієї кількості загиблих з технічних причин (у 2013 році – 48 осіб, або 39%);
через недосконалість технологічного процесу – 18 осіб, або 16% (у 2013 році – 11 осіб, або 9%).
У 2014 році найбільше смертельно травмувалися на виробництві представники таких груп професій, як:
транспортні працівники – 110 загиблих, або 20% від усієї кількості загиблих (з них 76 водіїв), в основному смертельно травмувались транспортні працівники на підприємствах автомобільного транспорту (загинув 31 робітник), сільського господарства (13 робітників) та соціально-культурної сфери (12 робітників);
шахтарі – 86 загиблих, або 16% від усієї кількості загиблих (у тому числі 67 гірничих робітників, 11 електрослюсарів підземних), переважна більшість загиблих шахтарів працювала на підприємствах вугільної промисловості (79 робітників);
керівні працівники – 81 загиблий, або 15% (з них 12 майстрів, 11 начальників дільниці та 11 інженерів-фахівців), в основному на підприємствах соціально-культурної сфери (29 робітників) та вугільної промисловості (11 робітників);
будівельники – 52 загиблих, або майже 10% (з них 12 монтажників, 11 підсобних працівників, 10 електрогазозварників), у будівельній галузі працювало 26 робітників;
електрики – 39 загиблих, або 7% (з них 25 електромонтерів, 9 електрослюсарів), 12 робітників працювали на підприємствах енергетичної галузі;
працівники сільського господарства – 30 загиблих, або 5%, в основному у сільському господарстві (15 робітників) та у лісовому господарстві (11 робітників).
Також значна кількість загиблих працівники таких груп професій, як робітники, пов’язані з охороною – 21, або 4% від загальної кількості; робітники соціально-культурної сфери (до якої належать медичні, освітні, торговельні та установи громадського харчування) – 22, або 4%.
 
                                                   Департамент охорони праці апарату ФПУ